
Символічна сюрреалістична робота про самопізнання — мить, коли сприйняття змінюється і ми починаємо бачити себе не крізь сумнів, а крізь правду. Вишуканий і глибокий акцент, що додає інтер’єру емоції, елегантності й зосередженості.
Робота натхненна історією про Гидке каченя й досліджує тихе, але життєзмінне усвідомлення.
Коли Гидке каченя перестало почуватися гидким? Коли зрозуміло, що воно — лебідь.
Кожен із нас носить у собі щось унікальне — приховану ідентичність, глибшу правду, що чекає, аби її впізнали. Та доки ми її не усвідомлюємо, продовжуємо шукати назовні, намагаючись стати тим, ким уже є. Ми ніби «тримаємося на воді»: сумніваємося, порівнюємо, вагаємося — не тому, що нам чогось бракує, а тому, що ще не побачили цього ясно.
Ця робота — про мить упізнавання, коли зовні нічого не змінюється, а всередині змінюється все. Ідентичність тут — не те, що ми будуємо, а те, що відкриваємо.