Open My Eyes

Сюрреалістичний портрет про сприйняття, що виходить за межі зору: рибки-півники й троянди частково приховують обличчя й запрошують зазирнути глибше. Смарагдові й мідні тони, багатошарові деталі та тиха напруга між видимим і справжнім.

«Якщо ти вирішив вірити лише тому, що бачиш, то ти також вирішив бути сліпим до всього, чого не бачиш».

Ми часто довіряємо лише тому, що видно: що можна виміряти, пояснити або довести. Але деякі з найважливіших речей у житті ніколи не призначалися для того, щоб їх бачили очима.

Ця робота — про тиху напругу між тим, що видно, і тим, що є справжнім. Обличчя, частково приховане й перетворене, — не обмеження, а запрошення зазирнути глибше.

Рибки-півники — плинний рух і завіса перед очима: думки й інтуїції, що забарвлюють наше бачення світу. Квіти — внутрішнє зростання, інтуїція й розквіт емоційної глибини.

Іноді те, що ми називаємо сліпотою, — лише мить перед тим, як ми по-справжньому починаємо бачити. Можливо, справжнє питання не «Що я бачу?», а «Що я все ще відмовляюся бачити?»